27 лютого на базі Департаменту освіти Сумської ОДА відбувся тренінг каскадного навчання на тему Підготовка вчителів до формування життєстійкості / стресостійкості в учнів. Метою даного тренінгу було презентувати програму з даної теми обсягом 36 занять та подальшого впровадження психологами у свої навчальні заклади і не тільки.
Так ось мої особисті роздуми як шкільного практичного психолога, що працює 8 років: програма досить не погана (враховуючи, що її розроблено за підтримки ЮНІСЕФ та ще якоїсь німецької асоціації), презентована методистом - Кондратенко Л. О. - дуже добре і доступно (окрема подяка),тема на сьогодні досить актуальна. Але!
Враховуючи завантаженість педагогів сьогодні, а я навіть перелічу: пошук нових технологій навчання + опанування їх, пошук та розробка нових ідей до уроків, постійне оновлення знань з предмету, пошук курсів та їх проходження (для набору балів до атестації), мовчу про підготовку до уроків кожного дня, а якщо є клас - то класне керівництво (а це і діти з батьками, і заходи, і контроль навчальних досягнень, мовчу про різні ситуації і випадки). І тут о 15-16 годині психолог кличе до себе на 1,5-2,0 годинне заняття кожного тижня і до кінця року!?! + передбачено ряд іншої роботи саме з педагогами. без коментарів...
Колектив в якому я працюю - досить активний, без проблем приймають участь у запропонованих мною вправах і тренінгах, звісно і я намагаюся завжди придумати щось цікаве і оригінальне (як кажуть, щоб зацепило), але ж навіть мені помітно, що яке б не було класне і повчальне заняття, навіть 1 раз на тиждень це важко... велика завантаженість вчителів не дасть повного вникнення в тему заняття та й втома дає про себе знати і думки про уроки... а сім'я?
Говорити можна багато (хто в тємі, той зрозуміє), хтось може навіть подискутувати, але повторюся, хто працює (а не лише дискутує), то напевно привиде не багато аргументів про брак часу, ресурсів та й мотивації не наберешся... Залишається лише чекати змін в освіті та проситися "вклинитися" на канікулах з окремими вправами ;)
